Насадюк Андрій Іванович,
учитель
Фитьківської ЗОШ І-ІІІ
ступенів
Уроки та заняття художньо-естетичного (мистецького)
напрямку з перших днів шкільного життя є
засобами формування світогляду дитини загалом, в його естетичній і етичній
суті. Вони мають практичну можливість розвивати
асоціативне, образне мислення. Саме завдяки мистецтву учень має змогу
розвивати свої творчі здібності, набуває
досвіду творчої діяльності, формує свою індивідуальність. Заняття
сприяють загальному творчому розвитку особистості, що в свою чергу, виховує
чуйність, художню уяву, образно-асоціативне мислення, активізує пам'ять,
спостережливість, інтуїцію, формує внутрішній світ дитини.
Актуальність досвіду. У наш час, коли відбувається масова комп’ютеризація
всіх сфер життя, особливо гострою
постала необхідність формування
духовного світу людини третього тисячоліття, відродження і розквіту культурних
традицій. Тому саме засоби музичного фольклору на мою думку є одними з провідних методів розвитку творчих
здібностей школярів.
Заняття,
на яких досить активно використовують фольклорні елементи, несуть в собі великі можливості для творчого
розвитку школярів. Аналізуючи продуктивну дитячу творчість, яскраво помітними
стають схильності та інтереси дитини, проявляється різноманітність
здібностей. Творча діяльність здатна вплинути перетворюючий чином на
особистість дитини, а сам процес дитячої творчості спричиняє у дітей особливе
бажання діяти в щирій і невимушеній обстановці в таких видах діяльності як гра,
інсценування, пісня і інші.
Провідна ідея досвіду полягає у
виявленні та розвитку музичних задатків і здібностей школярів в реальних умовах
уроку музичного мистецтва та гурткової роботи. Зрозуміло, що розвиток музичних
здібностей не є самоціллю, а виступає органічною частиною музично-виховного
процесу.
Новизна цієї
ідеї міститься насамперед у методичних прийомах, які орієнтують на створення
оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини.
Теоретичною основою даного досвіду стали напрацювання відомих музикантів і педагогів, сучасних
дослідників зокрема В. Верховинця,
З. Жофчака, А. Іваницького, Ф. Колесса,
З. Кодай, М. Леонтовича, М. Лисенка, О. Ростовського, Я. Степового, К. Стеценка
та інших, які зверталися до музичного фольклору, як важливого засобу виховання
та навчання дітей.
Зміст досвіду.
Пошук
шляхів ефективного розвитку музичних здібностей школярів спонукає звернутися до
досвіду народної педагогіки, до дитячого музичного фольклору, який є
випробуваним засобом прилучення дітей до прекрасного, увібравши естетичний,
моральний, світоглядний досвід багатьох поколінь. Народна практика музичного
виховання виробила чимало засобів розширення естетичного й художнього досвіду
дітей, пробудження творчих здібностей у різних видах музичної діяльності.
Враховуючи
життєвий досвід учнів і набуті ними в
процесі навчання знання, у своїй роботі
я намагаюся, якомога більше,
адаптувати пізнавальний матеріал для музичних бесід (з учнями), як з погляду доступності викладу так і з погляду художності.
Пояснення
незнайомих для учнів явищ і понять є невід’ємною складовою при подачі матеріалу, при цьому враховую «дозування» поданої інформації за
один урок чи заняття, використовуючи
різні види музичної діяльності (бесіда, слухання музики, вокальне виконання тощо.)
Використання у своєму мовленні епітетів, метаморфоз, образних порівнянь,
використання міміки, жестикуляції, введення елементів інсценування дозволяє
мені створити не просто суху подачу інформації, а досить цікаву художню розповідь. Досить
точним індикатором того чи вдається мені
це зробити, є реакція учнів: їхня зацікавленість даним матеріалом чи повна їх
байдужість до нього. Через те для активізації інтересу й уваги учнів часто
використовую емоційні контрасти,
введення в розповідь елемент діалогу.
Використовуючи музичні бесіди, побудовані на
давніх народних звичаях, обрядах і піснях, я спостерігаю у дітей
позитивно-емоційні нахили до сприймання творів хорової, оперної і симфонічної
музики.
Неабияке значення у вихованні школярів та їхньої
духовної культури має ознайомлення їх із
давніми календарними обрядами. У
художньо-педагогічному плані ці обряди становлять оригінальну й цінну
спадщину, незважаючи на те, що з погляду
розуміння природо-наукової картини світу вони є досить наївними.
Найкращі риси українського народу,
зокрема, працьовитість, оптимізм, шанобливе ставлення людей одне до одного
досить промовисто відображені саме у обрядності. Тому, для того щоб виховати у школярів такі соціально значущі моральні
якості, як взаємодопомога, доброзичливість
цілеспрямовано залучаю їх до такої сфери культури як календарно-обрядова
спадщина українського народу, зокрема чітко класифікуючи їх по розділах:
·
зимові
календарно-обрядові пісні - пісні про
Миколая, колядки, щедрівки.
·
весняні календарно-обрядові
пісні – веснянки та гаївки;
·
осінні
календарно-обрядові пісні - обжинкові,
весільні.
Неабиякий
позитивний вплив на емоційну складову розвитку творчих можливостей учнів мають
такі цикли як родинно-обрядові пісні, жартівливі, зокрема коломийки.
Саме
коломийки, на мою думку, є одним з тих засобів розвитку творчих здібностей
учнів в основі якого покладено окрім
репродуктивного способу їх поширення, тобто співу, ще й можливість
безпосередньо бути одним із співавторів,
щонайменше в формі створення тексту, а в деяких випадках і цікавих власних
мелодичних зворотів, форшлагів, тощо. Одним із поштовхів більш детально
звернутися саме до цього жанру фольклору, стало моє знайомство із збіркою
«Коломийки для дітей», упорядником якого є Галина Черленюк – талановитий
педагог з Делятина.
Під впливом історичних пісень, а в моїй
практиці це повстанська пісня та лірика, в учнів формуються почуття гідності
бути українцем, та відчувати себе невід`ємними учасниками такого творчого
процесу як збереження та популяризація повстанської пісні.
Неабиякий
фольклорно-пісенний багаж, котрим послуговуюся у своїй роботі, почерпнуто від
жительки Фитькова, колишньої зв’язкової,
Параски Василівни Приймак, котра 10 листопада відсвяткувала своє 90-ліття. 8 грудня 2016 року Параски Василівни не
стало, але отримані від неї
фольклорно-пісенні перлини
використовуються в роботі
постійно. Саме від Параски Василівни
учні нашої школи збагачували свій творчий потенціал та розвиток такими зразками
фольклорно багатства як пісні «І знову, кров, гаряча кров», «Гарні
вечора» - повстанської тематики, різдвяні колядки «Як Ісусик народився»,
«Розкажи дідусю», веснянки-гаївки «Де ж, ти
їдеш Яків», «Воротар-воротареньку», «Посаджу я грушечку» та ряд інших.
Позитивним
моментом щодо залучення дітей до народної культури є проведення свят. Сучасне
життя з його соціальними протиріччями викликає у дитини почуття невіри,
безсилля. Джерелами стресу служать негативні думки і почуття. Основний захист
від них лише в позитивних емоціях, які можуть виникнути тільки на святі.
Цілі
свята:
1.
Створити зону психологічного комфорту.
2.
Розвинути творчі здібності дітей.
3.
Задовольнити фізичні, інтелектуальні потреби.
4.
Долучити до народних традицій.
Система
свят створює духовну спільність дітей і дорослих, той ґрунт, на якій
розвиваються людські відчуття: любов, доброта, взаємодопомога. При підготовці
та проведенні свят відбувається перетворення боязких дітей в емоційних,
ініціативних. Вони мимоволі втягуються в процес гри, що відповідає природі
школяра, де дитина органічно пізнає нові музичні образи, набуває вміння,
навички, розвиває фантазію. Причому, розвиток творчих здібностей відбувається
само собою у цікавій, захоплюючій ігровій формі.
Отже
коротко підсумовуючи, можна відмітити,
що використання музичного фольклору у моїй педагогічній практиці є одним
з провідних форм розвитку творчих
можливостей учнів, які проявляються не тільки в уміння виконувати їх вокально в
межах уроку, а й у формі частих виступів у концертах як місцевого ( шкільного,
сільського) так і районного та обласного рівня. Зокрема варто згадати такі
здобутки наших учнів, як перемога (Гран-прі) фольклорного колективу
Фитьківської школи «Зернятко» (керівники Андрій Насадюк, Оксана Івасик) у
Різдвяному фестивалі «Ой радуйся земле…» який відбувся 30-31 січня 2016 року в
місті Надвірна (голова журі Богдан Кучер).
Постійна
участь колективу художньої самодіяльності школи у районному огляді Патріотичної
пісні та огляді колективів учнівської художньої самодіяльності з фольклорною
програмою слугують тим невід’ємним джерелом, яке своїм струмінням наповнює
дитячі серця жагою до власного розвитку своїх творчих можливостей та вмінь.
Для
розвитку духовно-моральних якостей, комунікативних здібностей, творчих,
фізичного розвитку дітей використовую єдність процесу навчання і виховання,
різноманітність форм і методів діяльності, наявність сприятливих умов. Значення
виховання дітей на основі народної культури дуже значиме для підростаючого
покоління, і це дає великі можливості для творчого розвитку та росту дітей.
Немає коментарів:
Дописати коментар